Актуальність хронічної ТЕЛА в роботі лікаря. Погляд пульмонолога

Заняття №1: Актуальність хронічної ТЕЛА в роботі лікаря. Погляд пульмонолога

1. Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії після гострої ТЕЛА?
2. Які фактори ризику та клінічні маркери дозволяють ідентифікувати пацієнтів з високим ризиком розвитку ХТЕГ?
3. Яка роль та послідовність застосування ехокардіографії, V/Q сканування та КТ-ангіографії в діагностичному алгоритмі?
4. Як проводити диференційну діагностику між ХТЕГ та іншими прекапілярними формами легеневої гіпертензії?
5. Які критерії операбельності пацієнтів з ХТЕГ та як оцінюється периопераційний ризик?
6. Яке місце медикаментозної терапії, зокрема ріоцигуату, у пацієнтів з неоперабельною ХТЕГ або резидуальною ЛГ?
7. Які показання та протипоказання до проведення балонної легеневої ангіопластики?
8. Як здійснювати менеджмент пацієнтів після легеневої ендартеректомії та моніторинг віддалених результатів?

Заняття №2: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ 

1. Які критерії визначають необхідність переведення пацієнта з ХОЗЛ з дозованих інгаляторів на небулайзерну терапію?
2. Як оптимізувати вибір лікарських засобів (монотерапія vs комбінована терапія) для небулізації при стабільному перебігу та загостренні ХОЗЛ?
3. У чому полягають принципові відмінності між компресорними, ультразвуковими та mesh-небулайзерами з точки зору клінічної ефективності та депозиції аерозолю?
4. Які особливості застосування небулайзерної терапії у пацієнтів похилого віку, з когнітивними порушеннями або фізичними обмеженнями?
5. Як правильно комбінувати небулайзерну терапію з кисневою терапією та неінвазивною вентиляцією легень при гострій дихальній недостатності?
6. Які побічні ефекти є найбільш поширеними при використанні різних груп препаратів через небулайзер та як їх мінімізувати?
7. Чи існують доказові переваги певних розчинів для інгаляцій у пацієнтів з різними фенотипами ХОЗЛ (наприклад, з частими загостреннями або з бронхоектазами)?

Заняття №3: Бронхообструкція під час війни

1. Які патогенетичні механізми лежать в основі зв’язку між хронічним психоемоційним стресом та розвитком/загостренням бронхіальної гіперреактивності?
2. Які особливості клінічного перебігу та відповіді на терапію має бронхообструкція, спричинена вдиханням продуктів горіння та пилу зруйнованих будівель?
3. Як диференціювати психогенний кашель та соматоформну задишку від істинної бронхообструкції в умовах війни?
4. Якою є доказова база та оптимальні схеми застосування інгаляційних кортикостероїдів для профілактики загострень, тригером яких є мілітарні фактори?
5. Як модифікувати базову терапію астми та ХОЗЛ у пацієнтів з коморбідним ПТСР?
6. Які віддалені наслідки для респіраторної системи може мати гостре ураження легень (blast lung injury) та тривала експозиція до полютантів?
7. Які стратегії забезпечення безперервності лікування є найефективнішими для внутрішньо переміщених осіб?