Діагностичний шлях туберкульозу: від підозри до ефективного лікування

Заняття 1: Рентгеносеміотика туберкульозу в практиці лікаря первинної ланки

1. Які основні рентгенологічні патерни ураження легеневої тканини при туберкульозі та їх патоморфологічне обґрунтування?
2. Як провести диференційну діагностику між інфільтративним туберкульозом верхньої частки легені та бактеріальною пневмонією за даними оглядової рентгенографії?
3. Які рентгенологічні критерії дозволяють запідозрити первинний туберкульозний комплекс у дитячому та дорослому віці?
4. В чому полягають особливості рентгенологічної картини при дисемінованому туберкульозі (міліарному та підгострому)?
5. Як відрізнити активну каверну розпаду від сформованої фіброзної каверни або посттуберкульозної кісти?
6. Які рентгенологічні ознаки свідчать про ураження плеври туберкульозної етіології?
7. Як інтерпретувати наявність кальцинатів у легеневій тканині та внутрішньогрудних лімфатичних вузлах?
8. Яка тактика лікаря первинної ланки при виявленні неспецифічних рентгенологічних змін у пацієнта з групи ризику по туберкульозу?

Заняття 2: Діагностика ЛТБІ в практиці лікаря первинної ланки. Який метод обрати?

1. Які критерії вибору між туберкуліновою шкірною пробою (проба Манту) та IGRA-тестом у клінічній практиці лікаря первинної ланки?
2. Як впливає попередньо проведена вакцинація БЦЖ на інтерпретацію результатів проби Манту та як це враховувати при постановці діагнозу?
3. Яка клінічна тактика при отриманні невизначеного (indeterminate) результату IGRA-тесту?
4. У яких клінічних ситуаціях показано проведення двоетапної туберкулінодіагностики?
5. Які особливості діагностики ЛТБІ у імуноскомпрометованих пацієнтів (ВІЛ-інфекція, пацієнти перед початком терапії інгібіторами ФНП-α)?
6. Як оцінювати ризик хибнопозитивних та хибнонегативних результатів при використанні різних методів скринінгу?
7. Який алгоритм обстеження дитини з контакту з хворим на активний туберкульоз?
8. Чи є переваги у комбінованого використання проби Манту та IGRA-тесту в складних діагностичних випадках?

Заняття 3: Первинні форми туберкульозу (клініко-рентгенологічні ознаки). Розв’язання задач клінічного напрямку

1. Які ключові рентгенологічні ознаки дозволяють диференціювати первинний туберкульозний комплекс від вогнищевої пневмонії?
2. Яка роль комп’ютерної томографії у діагностиці неускладненого та ускладненого туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів?
3. Клінічні “маски” первинного туберкульозу: як запідозрити захворювання за відсутності типової рентгенологічної картини?
4. Диференційна діагностика туберкульозної лімфаденопатії з саркоїдозом, лімфомами та метастатичним ураженням: основні критерії.
5. Які особливості клінічного перебігу та рентгенологічних проявів первинного туберкульозу у дітей раннього віку та підлітків?
6. Параспецифічні реакції при первинному туберкульозі: механізми розвитку, клінічні прояви та діагностичне значення.
7. Алгоритм дій лікаря при виявленні “віражу” туберкулінових проб: як підтвердити або спростувати діагноз первинного туберкульозу?

Заняття 4: Огляд клінічних випадків синдромів легеневої інфільтрації та дисемінації, що потребують диференціальної діагностики з туберкульозом

1. Які ключові рентгенологічні та КТ-критерії дозволяють диференціювати інфільтративний туберкульоз від позагоспітальної пневмонії?
2. У чому полягають особливості диференціальної діагностики дисемінованого туберкульозу легень із саркоїдозом, метастатичним ураженням та альвеолітом?
3. Яка діагностична цінність сучасних імунологічних тестів (IGRA) у складних клінічних випадках?
4. Який оптимальний алгоритм обстеження пацієнта з синдромом легеневої дисемінації неясної етіології?
5. Роль та місце бронхоскопії з бронхоальвеолярним лаважем (БАЛ) та біопсії у верифікації діагнозу.
6. Як клінічні дані та анамнез допомагають у диференціальній діагностиці при схожій рентгенологічній картині?
7. Тактика ведення пацієнтів при негативних результатах мікробіологічних досліджень, але високій клінічній підозрі на туберкульоз.

Заняття 5: Профілактика туберкульозу. Сучасні стандарти

1. Які сучасні режими хіміопрофілактики туберкульозу є найефективнішими та найбезпечнішими для різних груп пацієнтів?
2. Тактика ведення пацієнтів з латентною туберкульозною інфекцією: кого, коли і як лікувати?
3. Роль та місце IGRA-тестів у діагностиці ЛТБІ порівняно з туберкуліновою пробою Манту в українських реаліях.
4. Профілактика туберкульозу у контактних осіб з хворими на мультирезистентні форми: міжнародні протоколи та національні рекомендації.
5. Особливості імунопрофілактики: сучасні погляди на ефективність та безпеку вакцинації БЦЖ.
6. Які неспецифічні заходи профілактики та інфекційного контролю є обов’язковими для імплементації у закладах охорони здоров’я?
7. Як інтегрувати профілактику туберкульозу в практику сімейного лікаря, інфекціоніста та пульмонолога?

Заняття 6: Критерії відбору дітей і підлітків з підозрою на туберкульоз на дообстеження (рентгенологічна, лабораторна, імунологічна діагностика). Розв’язання задач клінічного напрямку

1. Які клініко-анамнестичні критерії є абсолютними для направлення дитини на дообстеження до фтизіатра?
2. Як коректно інтерпретувати результати проби Манту у БЦЖ-вакцинованих дітей різного віку?
3. Яке місце займають тести IGRA у сучасному діагностичному алгоритмі туберкульозу у дітей?
4. Які показання до проведення комп’ютерної томографії органів грудної порожнини як методу первинної діагностики?
5. Які лабораторні маркери мають найбільшу діагностичну цінність при підозрі на туберкульоз у педіатрії?
6. Як провести диференційну діагностику між латентною туберкульозною інфекцією та активним захворюванням?
7. Які клінічні сценарії та “червоні прапорці” вимагають негайного фтизіатричного дообстеження?
8. Яким є алгоритм дій сімейного лікаря чи педіатра при виявленні дитини з групи ризику по туберкульозу?

Заняття 7: Складні випадки туберкульозу в клініці дитячих інфекцій

1. Які клінічні та лабораторні ‘червоні прапорці’ вказують на високу ймовірність туберкульозу у дитини з затяжним інфекційним процесом?
2. Як інтерпретувати дискордантні результати проби Манту та квантиферонового тесту?
3. Які особливості перебігу та діагностики туберкульозу у дітей раннього віку та немовлят?
4. Який діагностичний алгоритм при підозрі на позалегеневий туберкульоз (ЦНС, лімфатичних вузлів, абдомінальний)?
5. Як виявити латентну туберкульозну інфекцію у дитини, що потребує імуносупресивної терапії?
6. Які критерії для ініціації та моніторингу терапії другої лінії при МР ТБ?
7. Яка тактика ведення пацієнтів із парадоксальною реакцією на тлі протитуберкульозної терапії?
8. Як диференціювати туберкульозне ураження від онкогематологічних захворювань у дітей?

Заняття 8: Раціональна антибіотикотерапія при проведенні диференційної діагностики туберкульозу на первинній ланці

1. Які клініко-рентгенологічні ознаки дозволяють диференціювати туберкульоз від бактеріальної пневмонії?
2. Чи виправдане призначення антибіотикотерапії ex juvantibus пацієнтам з тривалим кашлем до отримання результатів мікробіологічного дослідження мокротиння?
3. Які групи антибактеріальних препаратів протипоказані для емпіричної терапії при підозрі на туберкульоз і чому?
4. Який оптимальний термін оцінки ефективності антибіотикотерапії, після якого слід запідозрити туберкульоз та скерувати пацієнта до фтизіатра?
5. Алгоритм дій сімейного лікаря: коли призначати антибіотик, а коли першочергово направляти на молекулярно-генетичні тести (GeneXpert)?
6. Як вести пацієнтів з груп ризику (ВІЛ-інфекція, цукровий діабет, імуносупресивна терапія) при проведенні диференційної діагностики туберкульозу?

Заняття 9: Огляд клінічних випадків синдрому легеневої інфільтрації, що потребують дифдіагностики з туберкульозом

1. Які рентгенологічні ознаки є патогномонічними для туберкульозу, а які вимагають розширеного диференційно-діагностичного пошуку?
2. Як диференціювати інфільтративну форму туберкульозу від бактеріальної пневмонії на основі клініко-лабораторних даних?
3. Які захворювання найчастіше імітують туберкульоз легень (саркоїдоз, рак легень, васкуліти, грибкові інфекції) і які їхні ключові відмінності?
4. Яка роль та послідовність застосування інвазивних (бронхоскопія, біопсія) та неінвазивних (IGRA-тести, ПЛР) методів у верифікації діагнозу?
5. Алгоритм дій лікаря при відсутності бактеріовиділення у пацієнта з легеневою інфільтрацією та підозрою на туберкульоз.
6. Особливості диференційної діагностики легеневих інфільтратів у імуноскомпрометованих пацієнтів.