м.Київ, вул.П.Болбочана 4а, оф.24
м.Київ, вул.П.Болбочана 4а, оф.24
Даний Курс БПР присвячений темі: Ренін-альдостерон при есенціальній, резистентній або. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Більше інформації у нашому каталозі курсів БПР.
Лікарі здобудуть наступні навички:
1. Інтерпретувати абсолютні значення та співвідношення альдостерону/реніну (АРС) для диференційної діагностики різних фенотипів АГ.
2. Застосовувати діагностичні алгоритми при підозрі на вторинну артеріальну гіпертензію, зокрема первинний альдостеронізм.
3. Визначати показання та правила медикаментозної підготовки пацієнтів до лабораторного скринінгу на первинний альдостеронізм.
4. Обґрунтовувати вибір антигіпертензивної терапії на основі фенотипу ренін-альдостеронової системи (низько-, нормо- та високоренінова АГ).
5. Коригувати лікування резистентної гіпертензії з урахуванням активності РААС, зокрема призначати антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів.
6. Ідентифікувати клінічні ситуації, що вимагають виключення реноваскулярної гіпертензії та інших ендокринних причин АГ на основі лабораторних маркерів.
Які преаналітичні вимоги до визначення активності реніну плазми та концентрації альдостерону?
Яке клінічне значення має альдостерон-ренінове співвідношення (АРС) та які його референтні діагностичні порогові значення?
Як диференціювати фенотипи АГ (есенціальна, резистентна, вторинна) на основі профілю реніну та альдостерону?
Якій категорії пацієнтів з АГ показаний обов’язковий скринінг на первинний альдостеронізм?
Який алгоритм подальших дій після отримання позитивного результату скринінгового тесту (підтверджуючі фармакологічні проби)?
Яка роль антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (АМР) у лікуванні низькоренінової та резистентної гіпертензії?
Як активність реніну впливає на вибір оптимальної комбінації антигіпертензивних препаратів (іАПФ, БРА, діуретики)?
Які особливості ренін-альдостеронового профілю при реноваскулярній гіпертензії, феохромоцитомі та інших ендокринних формах АГ?
